Українські казки


«Це не може бути»

Жив багатий-пребагатий дідич. Жив у добрі — пив, бенкетував, а гості від нього й не виходили. Нарешті все йому набридло. Якось сів за стіл і задумався. Захотів чогось такого, що не може бути. Взяв собі папір і написав...

Іван Голик і його брат

Десь-не-десь у тридесятому царстві, в іншій державі жив цар з царицею чи князь з княгинею, і було в них два сини.

Іван Яворовий

У сімдесят сьомій державі, за скляними горами, за молочними потоками жили собі дідо й баба, а не було у них дітей

Іван — коровин син

Казка зачинається з одного бідного хлопця, котрий не мав ні вітця, ні матері, лиш жив межи народом. Коли мав уже які шістнадцять-сімнадцять років, служив уже не лиш за те, що їв — газда пообіцяв йому телицю, щоб служив ще у нього рік

Іван-вітер

Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе, і замурував її в мур. Дав їй служницю щоб вона там жила, і караул поставив довкола

Іван-Царевич і красна дівиця — ясна зірниця

Були собі цар і цариця, а в них — три сини. От їхня мати цариця та ніколи з дому не виходила

Іванко — цар звірят

Один чоловік жив у великій радості зі своєю жінкою і своїми дітьми — Іванком та Марікою. Жили, але вкупі недовгий вік мали, бо жінка померла

Біда і Щастя

Жили колись два брати. Старший, Гаврило, був лінивий, та багатий, а молодший, Іван, роботящий, але бідний, як церковна миша

Бідний і багатий

Багач і бідняк були собі сусідами. Багацький пес часто збиткував бідного чоловіка — забігав до курника і їв яйця, що несли три курки. Бідняк розізлився. Одного разу він підсів із ломакою в руках і вбив того псиська...

Бідний вовк

Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду; ніде нічого не пійма: От та й пішов він до бога просити пищі. Приходить до бога та приставився таким бідним, таким бідним, що ще гірший, ніж був

Бідний гуцул і старий опришок

Жив раз гуцул Дьорко. Його називали в селі каліцуном, бо в дідичевім лісі на нього упала підтята смерека і поламала йому ноги. Вкалічів неборака...

Бідний чоловік і смерть

Казка починається з бідного чоловіка. Той чоловік мав дуже багато дітей. Мав одинадцять хлопців, а народився дванадцятий. Вже у своїм селі чоловік соромився хрестити, бо не мав що покласти на стіл кумові

Бідний чоловік та Вітер

Жив собі бідний чоловік, що мав дев’ятеро дітей, а землі дуже мало — щось двадцять сотин. Посіяв він пшеницю. Пшениця виросла велика, дуже красна, але прийшла буря з вітром і дощем і прибила усе до землі

Біла Льошка

Таке село є Городенки. Побралися в ньому двоє молодих людей та й живуть вже п'ять літ, але не мають дітей, хоч мають майна досить

Біла челядина

Був цар. Він мав три парубки і три дівчини. Як він умирав, то сказав: «Хлопці, як хто буде ці дівки питати, то ви їх віддавайте, тручайте їх з дому»

Багацький обід

Наймит служив у багача два роки. Гарував, як чорний віл, а багач йому не заплатив ні крейцера. Вигнав його за браму — і все...

Близнята

Одна дуже вбога жінка народила двох синів близнят. Якось уночі, коли діти спали в колисці, вона задумалася над їх долею і зажурилася...

Близькі й найближчі родичі

Сталося так, що в Чернівцях і на Панську вулицю звідкись вибігла свиня...

Брати-гайворони

Було, де не було, у сімдесят сьомій державі, за скляними горами, за молочними потоками, жив собі бідний чоловік і жінка. Родилися в них хлопці кожний рік — один за одним від першого до шостого. Як підросли, стали неслухняними, непокірними, злими. Раз вони так насердили матір, що вона залаяла

Брехня

Захворів десь якийсь-то цар та й наказує усім панам, усім мужикам, усім міщанам, щоб ходив на полювання та був у мене такий хорт, що я його ніколи не годував

1 2 3 ... 15 16 »
up